Коли життя стає на паузу.
Є час подумати про все.
Занурившись у глибину душі.
Пишу есе.
Зібравши букви до ладу.
Шукаю в них я сенс буття.
І на коліна перед Богом, як дитя
Прошу про мудрість, що веде до вічного життя.
Я є простою - це мій вибір.
Всіма дорогами я йду до каяття, яке в собі несе свободу.
І кожен знає мою оду, по духу рідний, хто мені.
Знайти гармонію в душі є дар.
Я від омани вільна.
Я омину усі ями, і стане легко на душі.
Я дякую всім тим, що не чужі ..
Думи
© Copyright: Ирина Бобровицкая, 2021
Свидетельство о публикации №121071407757
Свидетельство о публикации №121071407757
Рецензии