Налягає печаль скука разом з ними сердешна мука.
І Біль невидимой душі...
Це я знов чомусь грішу.
Та Переміни відбулись вже миленько солоденько як було зімной колись.
Як у Вітю закохалась
А Як помер вдовой осталась і сьогодні просто зараз
Біль сердешну відчуваю
Не кидає не кидає
А зімною проживає.
Що вона в мені шукає?
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.