Старію, в`яне тіло, та душа
Не рветься в ирій, щільно жметься в плоті.
Тримаюсь, крок карбую при нагоді,
Хоч серце й стримує - не поспішай.
Живу собі, не думаю про вік,
Про те, що майже всі мені, як діти.
Коли ж ( не внуки) називають дідом,
Ніяковію трохи, бо не звик.
Старiю
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2021
Свидетельство о публикации №121071105684
Свидетельство о публикации №121071105684
Рецензии
