Зять навідався на дачу на велосипеді,
Тещу там свою у праці рідний зять угледів.
Каже тещі: "Я приїхав, щоб дещо тут взяти і
Мені у швидкий час треба відїзжати.
-Ох, далеко,каже теща, так іти до дому.
Не підвіз мене б ти, зятю, на транспорті свому?
-Так, сідайте, каже зять,на вантажник боком,
Довезу до дому враз, не кліпните й оком.
Розігнався по кочках, пригае, як мьячик.
Не втрималась теща, враз - впала й в голос плаче.
Що ж ти робиш, зупинись, не вже ти не бачиш?
Як гирський козел у горах по кочках ти скачеш.
Зять почув такії речі, кричить тещі звучно:
- Як це сталось, він говорить, чі сіли не зручно?
Що, сідатимете знову, чі підите пішки?
- Ні, мій зятю, краще я довірюся ніжкам!
П ДВ З
© Copyright: Галина Гученко, 2021
Свидетельство о публикации №121071006082
Свидетельство о публикации №121071006082
Рецензии