Ностальгiя

Із дитинства захотілось
Знов смаки відчути,
Бо воно у пам’ять в’їлось,
Цього не забути.

По холодних срібних росах
Я би походила,
Пам’ятається і досі
Їх цілюща сила.

Терті пляцки щонеділі,
Голубці із бульби,
І стручки фасолі цілі,
Й галушки із бульби.

Пироги із бульби й сиру,
Кулеша, як сонце,
З кукурудзянки ще чиру,
Ну і шкварки конче.

Саламаху із цибулі,
Води із криниці,
Ще й смачні із саду дулі
Й жванку із ялиці.

А як мадяра зробити
І бульбу у грані,
Ще й буцків з кропом набити,
Й пироги в сметані.

З капустою паленички,
Хліб з печі спечений,
Молока налить з дійнички,
Шмат сала буджений.

Я би з’їла прінджів знову
І варом запила.
Повернуть ту мить чудову
Й стежки, де ходила.

Та, на жаль, це неможливо,
Бо час не вертає,
Спогади, неначе злива,
Й мама не чекає.

І дитинства не вернути –
Роки промайнули,
Але цього не забути –
Думки не заснули.

09.07.2021 р.


Рецензии