А сонце знов пече щосили,
Спекотно навіть в холодку,
Хоча б хмарки його прикрили,
Щоб відпочити у садку.
Вночі лиш пестить прохолода,
Та річка вабить гладдю вод,
Чекає дощика природа,
Як найчарівніших пригод.
Щоправда, й ранок освіжає,
Дарує аромати трав,
Тихенько вітерець співає,
Під верби вабить сонний став.
Ох, літо, літо! Легковажне.
Спекотне, потім дощове…
Воно нікому непідвладне,
Захоче, буде грозове…
Та все ж ми в захваті від квітів,
Від жнив, смарагдових отав,
І ліс, туманом оповитий,
Не раз нас в казку повертав.
Ох, лiто, лiто...
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121070904943
Свидетельство о публикации №121070904943
Рецензии
Галина, у нас то лето было очень жаркое, начиная с мая, всё от него устали. Читая ваши строки, вспомнил его, и вдохновившись вашими строками, написал своё. Может по мотивам, или вольный перевод.
http://stihi.ru/2022/06/15/7038
Дмитрий Суханов 4 16.06.2022 07:55 • Заявить о нарушении
http://stihi.ru/2022/06/15/7038
Дмитрий Суханов 4 16.06.2022 07:55 • Заявить о нарушении
Галина, как вам кажется, это стихотворение, которое я написал, вольный перевод?
Дмитрий Суханов 4 16.06.2022 08:51 Заявить о нарушении
Дмитрий Суханов 4 16.06.2022 08:51 Заявить о нарушении