зажурилась в саду бiла хата

зажурилась
в саду біла хата
як невмите
дівчатко мале

що не може
себе обійняти
бо життя
таке бідне та зле

не доходять
краси білі руки
біла мальва
в саду не цвіте

бо обсіли
дороги й розлуки
недолуге
життя молоде

заросла
бур'яном біла хата
тільки вишні
достиглі горять

де немає
ні мами ні тата
бо давно
в вічнім сні уже сплять

спіть спокійно
матусю і татку
не приїдуть
ті дочки й сини

бо не мають
ні сили ні статків
серед горя
розбрату й війни


Рецензии
Чарiвнi рядки, хоча й сумнi...

День Добрый, Вероника! Заходи, по-окаем...

С искренним уважением,

Владимир Кусков   10.10.2021 15:49     Заявить о нарушении
Спасибо, Владимир!
Поокаем обязательно, Владимир!
(Как только осилю поокать.
Пока только после длительного перерыва кое-как-то голос прорезался))..

Вероника Лаврентьева   10.10.2021 19:04   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.