ЖнИво

Я живУ-не-живУ, 
А живУ нажИво.
Маю душу живу —
Пожинаю жнИво.

З купи літ грію лід.
Тане тло деінде…
Знаю: світ перебрід
З  г и д у –
       на  д о г И д н е.

Як не тисну на хіть,
З-зАпізно чи з-рАні
Та й на мить –
                  не боліть,
Не дається рані.
       *      *      *         
Так і залишиться в утвОрі,
На рівні гіршого з нашЕсть,
Убивча сила апріОрі –
Кута і звиву перехресть.


Рецензии