екзерсис про уявний мicький ручай
десь там в ріку свою втіка а поки що опріч
ним пропливають кораблі що з листя та кори
намайстрували як змогли малі корабели
Андерсенівське йде інде
десь там далеко де
ведуть розмови про життя нам не цікаві вже
уламки речні від буття
де були отакі
забавки у міських дитят
світ милий до дрібничок
життя хороша звичка
де зламані голки
підуть на булавки
а зламане життя нам
чужих казок нестяма
й у диких берегах
пливе крізь біль і страх
відважніший з вояк уперто й прямо
від звідти й в нескінченість
але ми вже навчені
пустельні береги
й їм місто навкруги
небачене й знайоме
і се ми знову вдома
де діти назавжди
ми в світі повнім див
Свидетельство о публикации №121070703582