Невидиме щастя
Згораю в мріях. Холодно згораю.
А час тече, як з пригоршні вода.
Сховалось щастя десь за небокраєм...
А хто б його коли та й не жадав!
Стремління вічні, вічні сподівання, -
велике щастя - в кожного своє.
Його шукаю завжди у коханні...
А може щастя інше в мене є?
За мною ходить все життя тихенько
й благословляє всі мої сліди...
Якщо ти є - пробач, моє маленьке;
візьми ж мене за руку, та й веди.
Лютий 2021 р.
Невидимое счастье
© Copyright: Карпенко Наталия, 2021
Свидетельство о публикации №121070703527
Свидетельство о публикации №121070703527
Рецензии