27 сентября 1939 перевод на украинский

27 сентября 1939 (Анатолий Мариенгоф,
Сижу как будто на иголках,
Душа как будто не на месте,
И разговариваю колко,
И жду «Последние известья».
Ты смотришь в тёмное окно.
Нас связывает нитка, Волос.
А были, существо одно,
Оно печально раскололось.
И падает рука с колена.
Куда? Наверно, в безнадежность.
Я не могу жить страстью нежной,
Когда качает ветер стены.
И сердце, Женщина смешная,
Не приноси сегодня в дар ты.
Все наши мысли занимает
Географическая карта.

27 вересня 1939 (вільний переклад П.Голубкова)

Сиджу я нібито на голках,
Душа неначе не на місці,
І розмовляю їдко, колко,
Чекаючи «Останні вісті».

Ти дивишся в пітьму вікна.
Пов'язує нас  нитка, волос.
Істота ми були одна,
Вона  так сумно розкололась.

І падає рука з коліна.
Куди? Напевно, в безнадійність.
Не може жити пристрасть ніжна,
Коли качає стіни дійсність.

І серце, дивна  жінко, краще
Вже не принось сьогодні в дар ти.
Бо всі думки займає наші
Географічна лише карта.