Ой, чого ж ми Рідну Мову
Нашу, Грааль Чашу,
ПідмінЯли, знову й знову,
На чужу, не-нашу?
Чи були нам до потраби,
Мовні перекрути?
А тепер у нас, у себе,
Наслідки спокути.
Своя мова, мова – зброя,
Вічна і не змІнна:.
На нападника-ізгОя, —
Вибухівка м;нна!
Мова в дії, діє Воля!
Мова — Міць і Слава!
Це — Межа!..
Це — стАтки з Поля!
Це — Своя Держава!
Мова Західна – не наша.
Східна – випадкова...
Рідна мова, Грааль Чаша,
Чисто – наша Мова!
***
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2021
Свидетельство о публикации №121070702565
Свидетельство о публикации №121070702565
Рецензии
