Напевно, жити - то не знати
про те, що жити - то вмирати,
про те, що небо - волі грати,
а подих - страта без вини,
про те, що біль - то мить спокути,
що тіло, в пристрасті закуте, -
то шанс Всевишнього почути,
ось тільки душу протягни,
а вже вона - всьому основа -
зверне наверх останнє слово
про те, що ти давно готовий
до переходу в неба синь,
де вже нема страждань від світу,
нема весни, немає, літа,
і де очікує омите
сльозами місце для падінь.
Речення-життя
© Copyright: Александр Ноцкий, 2021
Свидетельство о публикации №121070701509
Свидетельство о публикации №121070701509
Рецензии