Мистецтво жити вимагає болю,
Щоб інколи траплялися дива,
Ти відпустив мене колись на волю,
Та я жива, я все ж таки жива.
Бо Ти хотів, щоб стала я крилата,
Щоб вірила всьому наперекір
В любов і світло через біль і втрати,
І я чомусь в них вірю до сих пір.
Мистецтво жити вимагає сили,
I вiдчаю, i страху, i жалю,
Щоб кожною пір'їнкою у крилах,
Я вiдчувала все, що так люблю.
I нiжнiсть, i розгубленiсть, i втому,
I здатнiсть пiдiйматися з колiн,
Бо ми колись повернемось додому,
А крила залишаться на Землi.
Мистецтво жити
© Copyright: Катя Че Екатерина Чернова, 2021
Свидетельство о публикации №121070606130
Свидетельство о публикации №121070606130
Рецензии