Не забута мелодия

Мелодія мені знайома,
З далекого вона часу,
Про ту дівчину карооку,
Що мала чорную косу

Вона про хату коло лісу,
Про річку що біжить з гори,
Та про зеленії смереки,
Про полонин святі дпри

Кохала дівчина Іванка,
У нього біла вишиванка,
У нього очі наче небо,
-Не можу каже я без тебе

Молодша є сестра у нього,
Що знає про Іванка все,
На дівчину що він кохає,
В душі як камінь злість несе

Він на побачення зібрався,
Бо милая його чекала,
Та кінь лишився без сідла-
Мала сестра його сховала

Та старша все ж знайшла сідло,
Коня для брата осідлала,
Вже зорі в небі мерехтіли,
Іванка милая чекала

Співала пісню чарівну,
Відлуння аж до Верховини,
Іванко губи цілував,
Своеї милої дівчини

Мені мелодія знайома,
Сам відчуття подібні мав,
Горіли почуття гарячі,
Немов на крилах я літав

А пісня кличе у минуле,
Я чую звуки чарівні,
До кароокої дівчини,
Летіти хочеться мені

  первая декада июля,
     год 2021