Не торкайся словами, я чиста.
Що слова? Кожен раз новий звук,
А у тебе їх ціле намисто...
Мабуть пам'ять від тих, інших рук.
Скільки їх? Навіть гадки не маю.
То минуле - мене там нема.
Я не хочу, ти чуєш?! Благаю!
Не потрібні мені ті слова.
Ти навіщо прийшов?! Звідки взявся?!
Ти у себе мене закохав...
Жартував, загравав та сміявся,
І до рук мою душу прибрав.
А вона у руках затремтіла,
Відігрілась - відчувши тепло.
Ти словами торкаєшся тіла
Так, як з іншими в тебе було.
Я не інші, ти чуєш?! Я чиста!
А слова... лише букви та звук.
Залишивши на згадку намисто...
Ти вже випив любов... з інших рук.
Намисто
© Copyright: Татьяна Олексийчук, 2021
Свидетельство о публикации №121070604809
Свидетельство о публикации №121070604809
Рецензии