Він перечитував теплі і розумні вірші не дуже щасливої людини,
у якої в житті мало друзів, зате рядків – набагато-багато більше,
і розумів, що не хоче вдивлятись в обличчя поетеси світлину,
а хоче просто читати ці добрі та по-людські розумні вірші.
Він зрозумів, що зовсім не обов'язково дивитись поетесам у вічі,
а іноді зазирати у очі поетесам навіть категорично заборонено.
Поетес потрібно читати, і саме це потрібно взяти за звичку.
Тому що очі поетеси завжди протиріччями страждань переповнені.
Він перечитував людяні вірші жінки не дуже щасливої,
яка відверто виклала бурхливу долю поетеси і усі свої стреси.
Він читав і дивувався, наскільки жінка може бути в поезії сміливою.
Він читав, і йому здавалось, що мимоволі вдивляється у очі поетеси.
У очах поетеси
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121070604346
Свидетельство о публикации №121070604346
Рецензии