Не забував людських чеснот

( Сергієві Капралову присвячується )

Чудових бачила людей,
В житті своєму зустрічала,
В яких багато є ідей,
Та ще одного я пізнала.

Недавно доля нас звела –
Великої душі людина.
Я десь й здивована була –
Серед вкраїнців це – перлина.

В житті багато досягнув
Своєю працею, натхненням,
Він сам всього ще не збагнув,
Що він – дарунок сьогодення.

Висот сягнув і не схибив,
Людиною він залишився,
По честі й совісті чинив,
В житті падінням не корився.

Сміливо йшов він до висот,
Були падіння й, звісно, злети,
Не забував людських чеснот,
Читав життєвії сонети.

Сергій Капралов… Саме він,
Ці всі слова кажу про нього.
Не йде ніколи навздогін,
Й немає серця крижаного.

06.07.2021 р.


Рецензии