Віршу назва не потрібна. Віршу і без назви добре.
Віршу врешті-решт достатньо першого того рядка,
з-за якого сходить сонце-вірш, і той рядок – мов обрій...
Я пишу вірші без назви, і судьба віршів – легка.
Пісні назва не потрібна. Так вже склалось в Україні:
«Ой...», а далі – «ти, дівчино...», «Ой...», а далі – «чий то кінь?».
Головне, щоб жовта нива заспівала з небом синім.
І – дівчат, з горіхів зернят, – поглядом куди не кинь...
Віршу назва не потрібна. Пісні назва не потрібна.
І пісні свої, і вірші – все без назв співаю я...
А в людей бувають часто дуже імена подібні,
та життям своїм людина створює собі ім'я...
Вiршу назва не потрiбна. Вiршу i без назви добре
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121070600194
Свидетельство о публикации №121070600194
Рецензии