Про Iванка та дядечка Хотiя

Ох і майстер наш Іванко
роздавати обіцянки.
Їх у нього до пуття
на всі випадки життя.
Він носив їх за плечима,
вчився кліпати очима,
брав у руки кожен ранок
повний кошик обіцянок.
Для матусі і для тата,
для сестрички і для брата,
однокласникам, бабусі -
сто обітниць, без ілюзій.
Зустрічали Йванка радо -
де обіцяні принади?
Жде старенька допомоги -
треба підмести підлогу...
Ще чекає менший братик -
як задачу розв'язати?
Та Іванко їм на те
лишень язиком мете.
Тож зібрались на дебати -
як базіку покарати.
Хто не з тих, не з боягузів,
хлопця видалили з друзів.
Слізно дивиться Іван
на спустошений екран...
Виправдання відшукав,
знов не втримався, збрехав...
Долучитися до справ -
дядечко Хотій не дав!


Рецензии