Усе в житті минає, і любов
Одноразова і недовговічна.
В моє безлюб`я першим ти зайшов,
Як біль фантомний, випадок клінічний.
На зраду доля вибрала тебе.
Ми переспали в наших сновидіннях
Й не тільки в сновидіннях. Що ж тепер?
Я розібралась зі своїм сумлінням.
Обачна буду далі і не дам
Так зопалу звести себе фантому,
Бо сприйняла його як долі дар,
А він, мов дим, розвіявся потому.
Тебе не приймуть хлопчики мої.
Тобі твої дівчатка не пробачать.
Твоя дружина... щиро жаль її.
Її сльозами очі мої плачуть!
Мій чоловік мене ще любить. Я
Його любов щадитиму, звичайно,
І згадуватиму про зраду як
Про випадок і хибний і повчальний.
Перша зрада
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2021
Свидетельство о публикации №121070502649
Свидетельство о публикации №121070502649
Рецензии