Сон-155

Якщо матір вірить в доньку,
І її прекрасну вроду -
Й на базарі, як торговка,
Жде прийнятної нагоди.

А бойфрендів - як під лупу
Розглядає пильно й тошно,
Який галстук, які туфлі,
Чи прасована сорочка.

То, як грім в ясному небі
Її вразить новина,
Що донька знайшла поета,
І без нього світло - тьма.

Соняхом на лісапеті,
Нерви їздитимуть шкірою
Бо у доньки у бойфрендах
Марнослов, а не банкір.

Потягом густимуть мізки,
З вух піде гарячий пар,
Бо в кредити легко влізти,
Важко вибратись без втрат.

Наче голкою під нігті -
Катуватимуть розмови...
Краще рано, аніж пізно
Бути в злиднях розчарованою.

Тет-а-тет з майбутнім зятем
Вийщов гострим та різким,
Як поет, чим заробляти
Він планує поміж тим.

Які з віршів - розійшлися
Поміж молоді в піснях,
Яких успіхів добився,
Що лишилось на словах.

Скільки коштують катрени,
Чи вдається продавати
Довгі та важкі поеми,
За копійку по два знаки.

Хто купляє - і за скільки,
І по чому вічне слово,
Чи копійка до копійки -
Чи мільйони до мільйонів.

Дебит з кредитом ледь звівши
Матір вийшла в стратосферу,
Її донька - не для віршів, -
Й не для звихнених Орфеїв.