У блакиті небесного моря
Заспівав заспокійливий дощ.
І акорди тонкого мінору
Нагадали мелодику прощ.
Краплі падали вниз, наче миті,
Відбиваючи заданий ритм,
І, журбою ледь-ледь оповиті,
Неповторний несли колорит.
То гітарними рифами грому
Налітала шалено гроза,
І тримала земля оборону,
То котилась по вікнах сльоза.
У мінливих мелодіях неба
Відчувались і радість, і біль.
Прислухаючись, спека липнева
Потихеньку втрачала свій хміль...
Мiнлива мелодiя неба
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121070105039
Свидетельство о публикации №121070105039
Рецензии