Чекання... Маргарита Метелецкая

                http://stihi.ru/2021/06/15/4031

Налёт печали, застив окоём,
Пугливые надежды обесцветил.
Туманами июнь мечты завесил,
Мой Бог, о милосердии Твоём.

Мгновения раскаянья и грёз
В кострах невзгод сгорают то и дело.
Не с тетивы ль тугой зло мечет стрелы
В приют моих молитв, наивных грёз?!

Покоя жду, как малое дитя –
Палит огнём немилость ожиданья.
Покоя лишь! - в смиренном покаянии
Душа и сердце вымолить хотят.

Туманы, сбрасывая белые одежды, 
На радость снова подают надежды.

Оригинал

Суга печалі обрій вистеля
І полохкі знебарвлює надії...
Тумани червня затуляють мрії
Мого, до Бога першого щабля...

Наївні миті сліз та каяття
В кострищах негараздів прогоріли...
Із тятиви прудкі шугають стріли
У молитовний прихисток буття...

Чекаю, Боже, начебто маля, -
Очікування аж пече на дотик! -
Лиш спокою...Не замашних екзотик -
Тебе душа і серце умовля!..

Скидають білі сорочки тумани
І сповіщають радість необманну...

На фото Маргарита Метелецкая