Знову плюють у спину,
Знову пробита броня.
Л'ються слова красиво,
Стелить туманом брехня.
Всім неодмінно знати
Треба і що там, і як.
Всім так важливо мати
Гріх чужий, наче маяк.
Приспів:
А позаочі завжди легше,
А позаочі сила є.
Та для кого це бути першим,
І чуже вважати своє.
Знову я в епіцентрі,
Знову одна на межі.
Щастя по меліметрам
Тихо сльозами в душі.
Просто, а, може, складно,
"Так", або, може, і "ні".
Пафосно й неповадно,
Вгору чи то знов на дні.
Позаочi
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2021
Свидетельство о публикации №121063001567
Свидетельство о публикации №121063001567
Рецензии