Рука виводить слова,
Складаючи їх у рими.
Тут про любов, про життя,
Про те, що іншим незриме.
В них так багато тепла,
Є місце там і для болі.
В них неземна глибина,
Там свій сценарій у долі.
Приспів:
Слова так легко знов летять,
Збираючись віршами в диво.
Всі почуття вогнем горять,
Минуле по душі грайливо.
Там на поверхні душа,
Там є і сміх, є і сльози.
Все розділяє межа,
Є промінь сонця й морози.
Рядок ляга до рядка,
Слова прикрашені змістом.
Прозорість є у думках,
І на своєму все місці.
Рука виводить слова
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2021
Свидетельство о публикации №121063001521
Свидетельство о публикации №121063001521
Рецензии