Ранкова прохолода ,
Чіпляє обличчя .
Навкруги лише гори,
Відкривши очі ,
Я чув як вони шепчуть.
Легка втома нагадувала про вчорашні пройдені кілометри ,
І я хотів звареної на вогні кави.
З кожним моїм ковтком ставало все світліше.
Дідусевий ліс прокидався.
На полонину опускалися хмари.
Я був щасливий побувати в них,
І сміючись ловив їх поглядом і далі смакував каву.
А потім знову мандрував.
А потім знову гори.
На річці ми пили вино ,
Я окунав свої набряклі ноги.
В холодну кришталеву воду.
Приємні сни у теплому ліжку .
І потяг.
З заходом разом із сонцем ми зникли ,
З очей старих Карпат.
***
© Copyright: Микола Величко, 2021
Свидетельство о публикации №121062905234
Свидетельство о публикации №121062905234
Рецензии