Сон-151

У гуртожиток студентський
Не одна упала зірка,
Красні губи, пишні перса,
Й на вустах - сільська говірка.

Де б панянці розійтися
У кімнаті на три метри,
Вона чахне, їй не спиться,
Без гучних аплодисментів.

А ще більше їй не спиться
Без коханого під боком,
Їй всю ніч жахіття сниться,
І життя-буття самотнє.

Як вона без хлопця буде,
Адже кожна чепурушка,
Шури-мури з хлопцем крутить -
Хоч у трьошці, хоч у двушці.

А на неї жоден хлопець,
Навіть випивши, не зиркнув,
Хоч розкішна в неї поця,
І чертвертий розмір - цицька.

Як би дівка не крутилась,
Й не манила кавалерів,
Не стається з нею дива -
Як померли від холери.

Мо, написано на лобі -
Господарство, два городи,
Свині у гімні, що з моди -
Не виходили ніколи.

Десять качок, двадцять гусок,
Шість індиків, два барани,
Вся у клопотах - і мусить,
Витрачать час на навчання.

Зашкарублі сильні руки,
Що мішки тягати згодні,
Дві корови, мати - сука,
Й батько - синій алкоголік.

Кільканадцятеро менших,
Братиків і дві сестрички,
Хто їх вмиє і розчеше,
Якщо родичі - пянички.

Замоталась - й забулась,
Що не милась вже півроку,
Й пахне хлівом, відсахнулась,
Як почула ненароком.

Не фарбується і мохом,
Поросла, як дика кицька,
Хто ж кохать таку захоче,
Чи хоч в очі подивиться.

От якби їй в лотерею
Виграти хоча б мільйон -
То б відразу Гіменеїв
Стало б неї - легіон.