Рибалка

Дід мені пообіцяв,
Що візьме на річку,
Там наловим карасів,
Окунів, плотвичку.

Всю я ніченьку не спав,
Гавкав десь собака,
І годинник заважав:
Голосно тік - такав.

Котик муркав уві сні,
По стіні йшли тіні,
Місяць блимав у вікні,
Малював картини.

Щільно очі затуляв,
І руками вуха,
Але півень знов співав,
І дзижчала муха...

Уявляв, як з дідом ми
Тягнемо до дому,
Не якоїсь там плотви,
А лиш щук та сомів!!

Аж прокинувсь... Боже мій! -
Дід вернувсь з уловом!
Розлетівся дим від мрій,
І забракло мови!

_ Діду, ти ж пообіцяв?! --
Закричав я дико.
-- Ти, онучку, міцно спав,
Я не зміг збудити...


Рецензии
Валечка, Душечка моя, искренне, душевно и трогательно!
Спасибо за прелестный стих! Фотка очень классная и ты такая симпатюлечка!
Лёгкости в душе, тепла в сердце и счастья в доме!
С нежностью и теплом души, Вера.

Вера Осыка   13.07.2021 11:34     Заявить о нарушении
Спасибо, Солнышко! Как же приятно читать такие " рецензии" Просто сплошное удовольствие!
С ответными теплыми пожеланиями добра, тепла, здоровья,

Валентина Козачук   03.11.2021 21:51   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.