Які ж вони пестливі літні ночі,
Такі затишні, теплі, запашні.
Так лагідно щось вітерець шепоче,
Немовби казку чути уві сні.
Зірковий полог обіймає плечі,
Від запахів збиваються думки.
Здається, що запрошує святвечір
Відкрити спогадів незримі сторінки.
Вчувається років далеких подих
У течії спокійної ріки,
Слова кохання, полум'яний подив,
Вуста такі жадані і тремкі...
І листя шелестить, як колискова,
У травах чути голос цвіркуна.
О, літня ніч, красуня чорноброва,
У серці ехом юності луна...
Лiтня нiч
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121062802950
Свидетельство о публикации №121062802950
Рецензии