МаяТа

Острах захОплює дух.
Діється... в дії потрЕба,
Щоб діє-світ не потух,
Доля дається із Неба.

Літо минає, чиєсь.
З літом –
         надбАння минулі:
Там, розпадАються десь,
РОзпачі шАлу зозУлі.

Давня вікує метА,
Знаю, у пору годИни,
Все, не людське, маятА:
НЕ-для людИни!


Рецензии