Сон-136

Заробітки журналіста -
Це удача, й її треба,
Упіймати, наче кістку,
Вправно стрибнувши до неба.

Як немає в стилі хватки,
Й клюв не вловлює сенсації,
Попадає - між зернятком,
Втративши орієнтацію.

Ну, а очі - різнокосо,
Нарізно одну проблему
Бачуть й вирішить не в змозі,
Філософської дилеми.

Руки ж - ляскають по пиці -
Геть утравши контроль,
І не хочуть підкоритись
Мозку, що забув пароль.

Шлунок же терпіть не в змозі
Перекусів та сосисок,
Бутербродів у дорозі -
І бурчить, немов сказився.

Ноги ж - розучились бігать,
По асфальту і бруківці,
Їх не манить кусень хліба -
Бо завжди є щось поїсти.

Притупилась інтуіція,
Й загубився нюх собачий,
Що не день, то за спідницями
Водить слідом на побачення.

Тоді годі сподіватись,
На карєру журналіста,
Переборюючи страхи,
Йти на ризик задля істини.

Годі думати про славу -
У бурхливім морі преси,
А сидіти - й на порталі,
Тирити ідеї й тексти.

Годі думати про місце
На зірковому олімпі,
А тихцем йдучи між звірів,
Дурником у очі кліпать.