Туман прикрасив далечінь серпанком
Та й задрімав на березі ріки,
Щоб хоч недовго відпочить до ранку,
До ладу привести свої думки.
А ось і сонце в сяючій хустині,
Торкатись стало тихих берегів,
На луках, як на дивній скатертині,
Мигнули роси сплеском почуттів.
Крізь таємничу трепітну завісу
Мелодія світанку вже текла...
Солодке і густе повітря лісу
Вдихала зачаровано земля...
Зелений гай, видінням оповитий,
Пшеничні дозріваючі поля,
Святкові голубі волошки в житі -
Як подих непорочних янголят…
Вбиралось небо у рожеві шати,
Стрічали сонце весело птахи...
Туман піднявся далі мандрувати,
Знаходити для відступу шляхи...
Ранковий туман
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121062307072
Свидетельство о публикации №121062307072
Рецензии