Сон-135

Пішов поголос по місту,
Наче хвиля в Чорнім морі,
Чоловік покинув жінку -
Вийшов з-під її контролю.

Старші хазяйки картали -
За невміння готувати,
Коли стіл кряхтить від страв,
Чоловік спішить до хати.

Жінка втримає мужчину,
Довше, ніж на кілька років,
Як від виду жінки слина,
Як у пса, покотить з рота.

Це надійний цеп - зі звичок,
З кулінарних уподобань,
Кожне блюдо, як петличка,
Держить любка на припоні.

А молодші знали більше,
Справа в інших насолодах,
Жінка має бути в ліжку,
Більш живіша, ніж колода.

А якщо постійно нудить,
Й голова болить у спальні,
Й найтерплячішого скрутить,
Від нестримного бажання.

Аби тремором підшкірним -
Довгий час мужчину тішить -
Слід привязувать інтимом,
Як кайданками до ліжка.

І вбивати в память цвяхом -
Образ свій екстравагантний,
Аби знав свою хазяйку,
І ставав на задні лапки.

Жінка слухала з тепінням,
Й пропускала все повз вуха.
З усім згодна, і скрізь винна, -
В спальні, в ліжку і на кухні.

Та не втримати ні клеєм,
Ні кайданками, ні цепом,
Як мужик відчув - став геєм,
І не може жить з дурепою.