Вечiрня нiжнiсть
Вітер торкається лагідно, шепче про щось,
В душу бурхливо вривається слов поетичність,
Хочеться, щоб у житті все збулось і вдалось.
Крилами білих суцвіть запашного жасмину,
Запахом трав, оксамитом добірних троянд
Ніжність насичує простір увесь безупину,
І огортає затишно, неначе туман.
Хочеться довго дивитись на небо безкрає,
Всесвіт відчути, всю велич його чарівну.
Навіть душа від безмежжя й краси завмирає,
Всі таємниці його я навряд чи збагну…
Свидетельство о публикации №121062002050