Пам ятi Тамари Володимирiвни Щербатюк

Сниться: млосно, я вмираю.
Милозвучно а капела
Відгомін далекий раю.
Скажуть: уві сні померла.

Сонце? Сон це. Наостанку
Попрощаємось принаймні.
В узголів`ї ніжний янгол
Серденько моє тримає.

Обіч нього щастя й лихо
Обнялися сумовито.
Ніжний янгол плаче тихо,
Щоб мене не розбудити.


Рецензии