Сон-129

Є між метод напівпедагогічних
Набір дієвих й майже безвідмовних,
Про них замовчують, але методи вічні,
Як вічна підліткова безтурботність.

Коли на грані - й в паспорті шістнадцять,
А педагог красунчик як з картини,
Що лиш покличе - і за ним півкласу -
Зірветься й побіжить втрачать невинність.

То важко часом втриматись у рамках,
Прописаних по книжках жирним шрифтом,
Кругом такі звабливі хуліганки,
А педагог - передусім мужчина.

Вже й молодість минула і вагання,
Зі списком непотрібних засторог, -
Як в спальню рветься  молоде кохання,
Не варто позбавлятись насолод.

А як кохання - згодне за дрібницю,
За надто невибагливе відмінно,
Віддатися без сорому й без принципів,
Професору, заслуженому діду.

То нащо сперечатись й відмовляти,
І торгуватись, наче на базарі,
Якщо дівчата згодні за безплатно,
То як у подарунок їх не взяти.

Піде й покотиться, лишень би розпочати,
Вже лисина, зявився сивий волос,
А в педагога іспити по блату,
Він й в шістдесят ніяк не заспокоїться.

Шукає істину в трусах неповнолітніх,
Й знаходить - на якусь секунду-другу,
А потім знов - робота, стаж і іспити
І чергова із блейзером подруга.

І хто не знає, - всі прекрасно знають,
І хто щось скаже - всі колеги згодні,
Він же не їхніх дочок зачіпає -
А второсортних  дур іногородніх.

І як оцінювати вплив педагогічних,
То із таких стосунків навіть користь -
Дівчата на очах стають міцніші
І до життя морально підготовлені.