Кущ жасмину
Пелюстки летять безупину...
Аромат п'янкий диха літом,
Тішиться душа ніжним цвітом.
Як же огорта це цвітіння,
Надихає квіт, як прозріння.
Рай дитинства знов пригадався,
Мабуть, він мене зачекався.
Пам'ять принесла, як пилину,
Спогади про чай із жасмину,
Про млинці гарячі із медом
За столом під лагідним небом.
Як же захотілось додому!..
Серце стугонить, як від грому...
Кущ жасмину цвіт розсипає,
А душа від згадок палає...
Свидетельство о публикации №121061605163