Вона велика і водночас мала,
Коли знайдеш її прими обійма,
Від радості та від життя –
Складають вже на Небі твої крила…
Куди вертіти, спрощують з Небес?
Вперед – і сповізнати свою долю?
Назад – чолом упертися в одніч?
Не можу я віщати, я про волю!
Шарманку Всесвіту,
Музику життя,
Тут має кожен покрутити,
Собі бажаючи Небес,
Я не пророк, та спати будуть діти –
Отих торкаючись Небес!
Ві сні відрощувати крила…
Organistrum - Лiра Всесвiту
© Copyright: Елена Ясковец, 2021
Свидетельство о публикации №121061507779
Свидетельство о публикации №121061507779
Рецензии