Коли я думаю про літо,
Волошки бачу і блакить,
Зелене колосисте жито
І промінець, що золотить.
В уяві - легкокрилий вітер,
Срібляста річка, небокрай,
Ранкових рос духмяний бісер,
Затишний мерехтливий гай.
У душу ллється, наче радість,
Пташок веселих ніжний спів,
І лугів мальовничих жвавість,
І тихий шепіт берегів.
Тебе відлунюю я, літо,
У мріях, уві снах, в думках!
Відтворюю цілюще світло,
Малюю у своїх віршах...
Вiдтворюю, вiдлунюю
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121061306872
Свидетельство о публикации №121061306872
Рецензии