Дощ надворі, знов негода,
Та в кімнаті - теплий рай.
Не турбує прохолода,
Зігріває душу чай.
Дощ шумить, у вікна стука
Та стрибає по стежках.
Від настирливого звука -
Краплі-сльози на шибках.
Шум ритмічний присипляє,
Тихий шурхіт пестить слух.
Сон під стелею кружляє,
Як святий смиренний дух.
Кличе думка в світ утопій,
Живить мрію самота...
У душі і в серці - спокій,
Тиша щастям огорта...
Знов негода
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121061305213
Свидетельство о публикации №121061305213
Рецензии