Сон-116

В мене склалася карєра
В царині педагогічній,
Де щодень вдаєш Мольєра
У театрі драматичнім.

Й граєш радість й безтурботність,
Та видавлюєш привітність,
Так, аби батькам притворність
Не була надто помітна.

Аби гра була природня -
Йщла від серця наче промінь,
Хоч у погляді - безодня,
І щодень проблеми вдома.

Удаєш спеціаліста,
Що береться формувати
Із дитини - особистість,
Рівня - мінімум Сократа.

Хоч в процесі виховання
Рідна донька ставить ріжки,
Й замість самовдосконалення -
Стала на слизьку доріжку.

Куртка вся пропахла димом,
Із дешевих сигарет -
Очі брешуть - і блудливо,
Видають з димком секрет.

В подиху - відчутне пиво,
І спиртне сортів дешевих -
Саморобного розливу,
Для балачок задушевних.

Пачка жуйок із прилавку
Вкрадена під шум та гамір,
Щоб здаватись хуліганкою
Новим друзям із компанії.

Поцілунки у підїзді,
Кавалер - на мотоциклі,
Ще рік-два і буде пізно
Щось мінять в хаосі звиклім.

Що на черзі? Секс, наркотики,
І падіння по похилій.
Навіть в знаних педагогів -
Жодних шансів, щоб спасти її.

Ну, а я вдаю й надалі
Гуру в сфері виховання,
Навіть книжку написала -
Про надій розчарування.