Ранкова тиша
Та й небо ледь біліє з-поміж хмар,
Природа розхвильована гадає
Над поштовхом для незліченних чвар...
Чи знову буде дощ та грім протяжний,
Лякатиме оглушлива гроза,
І буде небосхил весь неосяжний
Дивитися, як саван наповза?
Земля чекає теплого проміння,
А червень щось постійно зволіка...
Чи зглянеться нарешті провидіння,
Бо вже негода надто допіка?..
Ось і пташки, прокинувшись, щебечуть,
Немовби просять сонця і тепла…
І листя на деревах щось шепочуть,
Та далеч знов затягує імла...
Свидетельство о публикации №121061105439