Літо чомусь вередливе,
Змінює настрій суттєво,
То чарівне і звабливе,
То спохмурніє миттєво.
Знову цей дощ сумовитий,
Небо в нерадісних хмарах,
Грім не стихає сердитий,
Вся далечінь наче в марах.
Блискавка знов спалахнула,
Знову обрушився гуркіт,
Річка тривожно зітхнула
Під розхвильований журкіт.
В грудях, мов злякана пташка,
Зимно тремтить безнадія,
Та і в душі щось так тяжко,
Давить похмура стихія...
Вередливе лiто
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121061005146
Свидетельство о публикации №121061005146
Рецензии