Саме так і читаються вірші.
По одному. Поволі. Поволі.
Саме так. Як і пишуть. У тиші.
Наче вірші – пояснення долі.
Вірш – то щастя малесенька втіха.
Не спіши прочитати рядочки.
Так і треба. Без поспіху. Тихо.
Серцем... Ніжно... Без голосу... Мовчки...
Наче вірші – це щастя частинки.
Їх збираєш докупи читанням.
Вірш читаєш – коротку хвилинку.
А емоцій – на вічність кохання.
Саме так i читаються вiршi
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121060805532
Свидетельство о публикации №121060805532
Рецензии