Шепоче вже теплішим вечір подихом,
Все попри зливи весь цей довгий час.
Нас мрячний дощик бавив своїм шорохом,
Неначе заколисуючи нас.
Приспав гарненько й червня колисковою,
Мелодія дзюрчала, мов струмок,
Виспівував йому тендітно мовою
Яскравих чарівних нічних зірок.
В дрімоті відпочив весь світ розморений,
Неначе заспокійливе прийняв,
Та ось вже спати дощ пішов, бо втомлений,
Зник хутко, як шкідливе кошеня.
На згадку полишИв різнобарвистую
Веселку в небі на недовгий час.
Вже дзвінко соловей пісні насвистує,
Знов сонце посміхається до нас
І пестить зранку лагідно промінчиком.
Та й червень сам себе вже пізнає,
Дарує нам суничку з вітамінчиком.
Нарешті літо вже бере своє!!!
06.06.2021 р.
(колаж зі світлин із інет)
Нарештi лiто...
© Copyright: Татиана Максимова, 2021
Свидетельство о публикации №121060608651
Свидетельство о публикации №121060608651
Рецензии
