Облоги

До  тебе, нитку-згадку,
Простер я в далинУ.
Ні злагоди, ні стАтку
З тобою — не мину.

Обтяжують до згину
Робота та боргИ.
До тебе серцем лину,
Не маючи ваги.

Не все минає гладко,
Не як би я хотів.
Ой, гадко пахнуть,
                           гадко!
Балабуха і хлів.

ОблОги, в три наката,
В таку шалену мить,
Звертаюся до Канта,
А серце — все болить.

Існуємо убого…
Така у нас печать.
До вИміру другОго
Нам треба почекать.


Рецензии