Облоги
Простер я в далинУ.
Ні злагоди, ні стАтку
З тобою — не мину.
Обтяжують до згину
Робота та боргИ.
До тебе серцем лину,
Не маючи ваги.
Не все минає гладко,
Не як би я хотів.
Ой, гадко пахнуть,
гадко!
Балабуха і хлів.
ОблОги, в три наката,
В таку шалену мить,
Звертаюся до Канта,
А серце — все болить.
Існуємо убого…
Така у нас печать.
До вИміру другОго
Нам треба почекать.
Свидетельство о публикации №121060602593