Біліє вітрильник самотній
в тумані підступному моря.
Навіщо покинув він гавань,
в якій не чатує недоля?
У берега хвиль загравання
докукою стало для нього;
глибінь, бистрина надихають,
дорожча скарбів йому воля.
У морі він бур не шукає,
але й не боїться негоди.
Себе, світ пізнати бажає,
Буття сенс, красу та чесноти.
Вітрилом туман розганяє,
щоб дихалось, бачити добре.
За обрій свій курс він тримає
Під музику вітру хоробро.
Вiтрильник
© Copyright: Ольга Далева, 2021
Свидетельство о публикации №121060503812
Свидетельство о публикации №121060503812
Рецензии
В1дчуваеться подих класично1 поез11, Ольга, гарно звучить!
Виктор Селищев 21.12.2021 21:12 • Заявить о нарушении
Виктор Селищев 21.12.2021 21:12 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.