До молодих підходили гості та
кожен щось від Душі дарував.
Підіймали чарки та багато
доброго бажали...
Чоловік у дверях отетерів від несподіванки.
Він пізнав Лачи, яка обіймала свого сина,
когось він йому нагадував, та
розум навіть не смів це визнати...
Лачи озирнулася й побачила воєнного,
того самого, не дивлячись
на його сивину, вона його впізнала...
Так, це був він - батько Шандора...
Вона підійшла до нього,
взяла його за руку і
підвела до сина -
це твій батько...
У воєнного ручаї сліз з очей,
про таке щастя він навіть і мріяти не міг,
все життя служив та зараз їхав, світ за очі,
сам не знаючи, де зупиниться...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be
Оповiдання частина 7
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2021
Свидетельство о публикации №121060405378
Свидетельство о публикации №121060405378
Рецензии