Валентин Гафт Бруд

Валентин Гафт "Бруд"
 
Є в бруду колір? - Хоч якого!
Брудним є слово, чи підлога,
Ідея, руки, площа, шини,
Бруд - зайвий штрих, й нема картини.
 
Бруд в суперечці з чистотою,
Дурманить хвилею густою,
Свій сморід, неподобство кляте
Бруд називає простотою.
І чистоту веде на страту,
 
Бруд - простота для вбивці й ката.
В орнаменті народного фольклору
Брехлива простота триклята
Смертельного судилища докора.
 
Бруд - простота страшніш злодійства.
Через таких, як ми, коханців,
Сліпої більшості мовчальнодійство
Страшним виттям закінчувалось бранців.
 
І ось проста - святая цнота,
Без лицемірства маски, вперто
Й нахабно, з піною у рота
Влаштовує брудні бешкети.
Прискорив шлях до ешафоту.
 
Порожні душі викривляють лиця.
О, вічная земная Простота,
О, вічная земная Чистота,
І ти Краса - для світу рятівниця,
З'явітесь швидше, хочу встигнути відмиться.
 
переклад Володимира Туленка
 
 
******
Валентин Гафт  "Грязь"
 
Какого цвета грязь? – Любого.
Пол грязным может быть и слово,
Идея, руки, площадь, шины,
Грязь – лишний штрих, и нет картины.
 
Грязь в вечном споре с чистотой,
И дух свой, смрадный и густой,
Своё зловонье, безобразье
Грязь называет простотой.
И чистоту ведёт на казни,
 
Грязь – простота убийц и палачей.
В орнаменте народного фольклора
Есть в лживой простоте её речей
Смертельная тональность приговора.
 
Грязь – простота страшнее воровства.
Из-за таких, как мы, в неё влюблённых,
Молчание слепого большинства
Кончалось страшным воем заключённых.
 
И так проста святая простота,
Что, маску позабыв надеть святоши,
Открыто, нагло, с пеною у рта
Устраивает грязные дебоши.
Уже близка опасная черта,
 
Пустые души искажают лица.
О, вечная земная Простота,
О, вечная земная Чистота,
Спасительница мира – Красота,
Явись скорей, хочу успеть отмыться.
 


Рецензии